Метаболічний синдром

Метаболічний синдром: лікування стовбуровими клітинами в Києві

Метаболічний синдром – це сукупність різних симптомів та порушення обміну речовин, внаслідок чого розвиваються інші серйозні патології. Найчастіше виникають: ожиріння, діабет 2-го типу, інсульт та серцево-судинні захворювання. 

Метаболічний синдром супроводжується такими симптомами:

• підвищення артеріального тиску (як наслідок – інсульт);
• рівень цукру в крові збільшується (призводить до діабету);
• наявність надлишкового холестерину (ризики розвитку патологій серця та судин);
• зростання тригліцеридів (провокує розвиток атеросклерозу та запалення підшлункової залози);
• надлишок жирових відкладень (це як набір ваги, а й ожиріння органів).

За даними дослідницького центру клініки Мейо, близько ⅓ дорослого населення США страждає від метаболічного синдрому. З кожним роком лікарі у всьому світі все частіше діагностують цю патологію.

За даними World Health Organization, проблему ожиріння можна порівняти з пандемією: щорічно близько 4 мільйонів людей гине через наслідки надмірної ваги.

Зміст:

• Діагностика метаболічного синдрому
• Причини розвитку метаболічного синдрому
• Порушення обміну речовин
• Як лікувати метаболічний синдром
• Технологія лікування стовбуровими клітинами
• Етапи проведення клітинної терапії
• Ожиріння – складова метаболічного синдрому
• Лікування ожиріння
• Переваги клітинної терапії
• Протипоказання до клітинної терапії
• Вартість лікування метаболічного синдрому
• Питання та відповіді
• Додаткові процедури для краси

Метаболічний синдром: симптоми

На ранній стадії розвитку метаболічного синдрому пацієнти не звертають уваги на якісь виражені симптоми. Однією з найбільш помітних ознак стає збільшення об’єму талії та нестабільний артеріальний тиск.

Якщо у людини високий рівень цукру в крові, у неї з часом можуть з’являтися ознаки діабету: посилюється спрага, сечовипускання відбувається набагато частіше, з’являється хронічна втома та порушується зір.

На які симптоми варто звернути увагу:

• наявність гіпертонії (АТ вище 130/80);
• абдомінальне ожиріння (коло талії більше 80 см у жінок і 94 см – у чоловіків);
• дотримання дієти не призводить до схуднення;
• індекс маси тіла (ІМТ) дорівнює 30 чи більше.

При порушеннях самопочуття та виникненні 2-х або більше ознак метаболічного синдрому – терміново звертайтеся до лікаря! Своєчасна діагностика дозволить запобігти розвитку серйозних захворювань, пов’язаних із ризиками для життя.

Діагностика метаболічного синдрому

При постановці діагнозу пов’язаного з метаболічним синдромом лікарі орієнтуються на основні показники:

• оцінка зовнішнього вигляду пацієнта при очній консультації (чи є ознаки ожиріння);
• результати виміру артеріального тиску (підозри викликають показники, що перевищують 130/80); 
• вміст тригліцеридів, глюкози та ліпопротеїнів у крові.

Може бути призначена додаткова діагностика органів шлунково-кишкового тракту, серця, судин та зору.

Причини розвитку метаболічного синдрому

До непрямих факторів ризику виникнення хвороби лікарі відносять:

1. Метаболічний синдром у чоловіків часто пов’язаний з апное уві сні (хропінням).
2. Жирова хвороба печінки (накопичення в гепатоцитах молекул жиру/тригліцеридів) у дітей та дорослих.
3. Метаболічний синдром у жінок може бути пов’язаний із синдромом полікістозних яєчників. Це ендокринне захворювання, яке супроводжується нерегулярним менструальним циклом, надлишком андрогенів, множинними кістами на яєчниках.

Лікарі вважають, що метаболічний синдром тісно пов’язаний з ожирінням та малорухомим способом життя. Людині з надмірною вагою важко займатися спортом, що посилює загальний стан.

Додаткові ризики пов’язані з резистентністю до інсуліну. У здоровому організмі травна система розщеплює їжу на цукор. Інсулін – це особливий гормон, який виробляє підшлункова залоза. Інсулін сприяє проникненню цукру в клітини тканин і органів, щоб перетворити його на джерело палива для організму (процес метаболізму). У пацієнтів з резистентністю інсуліну ці процеси порушуються, що призводить до діабету.

За даними Американської діабетичної асоціації, понад 30 мільйонам дітей та дорослих у світі діагностовано діабет. Одна з ключових причин – порушення обмінних процесів.

Порушення обміну речовин: загальні факти про метаболізм

Метаболізм – це хімічний процес, який організм людини використовує для перетворення їжі в паливо, що підтримує життя. У пацієнтів порушення обміну речовин виникає, коли метаболізм дає збій. Це означає, що організм мати занадто багато чи мало основних речовин, необхідні здоров’ю.

Для порушення метаболізму характерні:

• нестача ферментів та вітамінів, які беруть участь у хімічних процесах в організмі;
• захворювання печінки, підшлункової залози, залоз внутрішньої секреції та інших органів, що у обмінних процесах;
• гострий дефіцит поживних речовин, необхідні отримання енергії і хорошого самопочуття.

Проблеми з порушенням обміну речовин збільшують ризики розвитку небезпечних життя захворювань. Серед них лікарі виділяють:

• цироз печінки;
• рак печінки;
• діабет;
• ожиріння;
• хвороба Гоше (нездатність розщеплювати певний вид жиру, який накопичується в печінці, селезінці та кістковому мозку).

Метаболічний синдром: як лікувати?

Стандартні медичні рекомендації спрямовані на покращення загального стану пацієнта з метаболічним синдромом. Насамперед – це корекція способу життя. Помірні фізичні навантаження та дотримання дієти мають бути націлені на зниження маси тіла.

Додаткове застосування лікарських препаратів допомагає регулювати артеріальний тиск (при гіпертонії) та рівень цукру в крові (при діабеті). Якщо метаболічний синдром знаходиться на запущеній стадії, потрібне серйозне лікування та постійне спостереження у вузькопрофільних фахівців.

Звичайний комплекс рекомендацій орієнтований на приглушення неприємних симптомів. Це мінімальні заходи для профілактики ризику інфаркту, інсульту, діабетичної коми тощо. 

Інноваційний метод лікування метаболічного синдрому

Оскільки метаболічний синдром є сукупністю патологій, то боротьба із захворюванням має бути комплексною. Терапія, націлена на одноразове відновлення організму та нормалізацію метаболізму – це єдиний варіант вирішення проблеми.

У сучасній медичній практиці лікування метаболічного синдрому – застосування клітинної терапії.

Клітинна терапія – методика використання власних або донорських стовбурових клітин для відновлення пошкоджених тканин та органів. Стовбурові клітини лежать в основі всіх систем організму, тому вони можуть стати будівельним матеріалом для пацієнтів з комплексом патологій.

Технологія лікування стовбуровими клітинами метаболічного синдрому

Застосування стовбурових клітин у терапії цукрового діабету та ожиріння схвалено ендокринологами та терапевтами. Така методика лікування не має побічних ефектів, тому є абсолютно безпечною для пацієнтів (за умови, що людина не має у своєму анамнезі перерахованих протипоказань для проведення трансплантації стовбурових клітин).

Звідки беруть стовбурові клітини

Стовбурові клітини можна отримати з:

• волосяного фолікула;
• пульпи зуба;
• пуповинної крові;
• кісткового мозку;
• яйцеклітини;
• жирової тканини;
• та інших здорових тканин дорослого організму.

При метаболічному синдромі допустиме застосування донорських (алогенних) клітин із пуповинної крові. При цьому донор та реципієнт мають бути повністю або частково сумісні за генетичною ознакою. Також використовують жирову тканину зі стегон або живота пацієнта, якому будуть згодом проводити трансплантацію клітинного матеріалу.

Етапи проведення клітинної терапії

Лікування ендокринних захворювань стовбуровими клітинами – це малоінвазивна процедура. Процес відбувається під строгим контролем фахівців клініки Кулазер. Пацієнт може орієнтуватися такий порядок проведення терапії:

1. Онлайн консультація в лікаря. Займає 15-20 хвилин.
2. Очна зустріч у клініці. Лікар збирає анамнез пацієнта та призначає аналізи для дообстеження.
3. Після отримання результатів аналізу буде призначено день проведення процедури.
4. Збір біоматеріалу. Лікарі проводить ліпоаспірацію (як правило, під місцевим наркозом в умовах операційної). 
5. Фахівець відправляє біоматеріал пацієнта для подальшого культивування стовбурових клітин.
6. У разі біотехнологічної лабораторії проходить процес вирощування потрібної кількості клітин. Це займає від 20 до 30 днів.
7. Коли матеріал буде готовий до трансплантації, пацієнту в клініці проведуть терапію стовбуровими клітинами. Доза та кількість сеансів залежить від тяжкості захворювання.
8. Після процедури пацієнт вирушає додому. Перебування у стаціонарі не обов’язкове.

Ожиріння – небезпечна складова метаболічного синдрому

Велика маса тіла визначаються як надмірне накопичення жиру, що становить ризик здоров’ю. ІМТ понад 25 вважається надмірною вагою, а понад 30 – ожирінням. 

Ожиріння – основний чинник ризику деяких хронічних захворювань. Воно провокує розвиток серцево-судинних патологій, які залишаються основними причинами смерті у пацієнтів у всьому світі. 

Згідно з дослідженнями Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, надмірна вага призводить до діабету та пов’язаних з ним станів (сліпота, ампутація кінцівок, потреба у діалізі). З 1980 року в усьому світі захворюваність на діабет збільшилася в 4 рази. 

Ожиріння у жінок може спровокувати онкологію:

• рак грудей;
• рак ендометрію;
• рак яєчників.

Ожиріння у чоловіків збільшує ризик виникнення раку простати.

У чоловіків та жінок з ожирінням та діагнозом метаболічний синдром нерідко зустрічаються злоякісні пухлини печінки, жовчного міхура, нирок та товстого кишечника. Імовірність появи цих захворювань збільшується зі зростанням індексу маси тіла.

Надмірна вага часто провокує появу захворювань опорно-рухового апарату, включаючи остеоартрит. Така патологія найбільш небезпечна для людей середнього та похилого віку, оскільки призводить до інвалідності.

Лікарі виділяють такі ступені ожиріння з ІМТ:

• від 25 до 30 – передожиріння;
• від 30 до 34,9 – перший ступінь;
• від 35 до 39,9 – другий ступінь;
• від 40 до 44,9 – третій ступінь;
• більше 45 – четвертий ступінь.

Медична наука виділяє поняття «морбідне ожиріння». Це хронічне захворювання, яке найчастіше має генетичний характер. При морбідному ожирінні індекс маси тіла становить понад 40 кг/м2, а ризик смерті пацієнтів у 10 разів вищий, ніж у людей з нормальною вагою.

Лікування ожиріння: всі доступні способи

У комплексній терапії ожиріння необхідно пройти консультації у ряду фахівців. Генетичний аналіз може показати, які продукти найкраще засвоюються організмом пацієнта, яку їжу необхідно виключити.

Радикальні способи лікування ожиріння

До хірургічних методів лікування ожиріння відносять баріатрію. Це окремий медичний напрямок, який дозволяє коригувати обсяг шлунка хірургічним шляхом. Для проведення резекції шлунка існують обмеження. Іноді потрібні попередні заходи зниження критичної маси тіла. Операція передбачає застосування загального наркозу, що створює велике навантаження для серця.

Не хірургічний метод передбачає застосування інтрагастрального балона. Лікар за допомогою гастроскопа вводить у шлунок пацієнта спеціальний балон, який згодом витягують. Зазвичай такий балон знаходиться у порожнині шлунка від 6 місяців та довше. Ця процедура не виключає необхідності дотримуватися дієти надалі і не повністю вирішує проблему порушення метаболічного процесу.

Ефективне Лікування ожиріння без радикальних методів

Застосування клітинної терапії – це комплексний спосіб боротьби з ожирінням та варіантами ускладнень метаболічного синдрому. Стовбурові клітини допомагають запобігти появі атеросклерозу (ураження артерій у всьому організмі) та ефективно боротися з ним, якщо патологія вже виникла.

Специфічні стволові клітини, отримані з жирової тканини, використовують для корекції порушень обміну речовин. Вони можуть проростати в інші типи тканин (кістки, хрящі, м’язи і так далі), що робить їх придатними для лікування ендокринних захворювань, таких як діабет та ожиріння.

Переваги клітинної терапії

Лікування патологій стовбуровими клітинами базується на можливості цього біоматеріалу відновлювати пошкоджені тканини організму. Такий тип лікування ще називають регенеративним, оскільки відбувається оновлення органів та систем з уразливістю.

Завдяки багаторічним дослідженням біотехнологи можуть культивувати потрібний обсяг стовбурових клітин для лікування захворювань різного ступеня складності. Медичні фахівці можуть підібрати таке індивідуальне лікування, яке буде ефективним у кожному окремому випадку.

Клітинну терапію застосовують як для лікування захворювань опорно-рухової системи, а й у неврології, ендокринології. Це свідчить про те, що стволові клітини можуть відновлювати різні процеси в організмі. Таке лікування для багатьох пацієнтів стає єдиним шансом на лікування, коли таблетки та застарілі процедури не дають бажаного результату.

Протипоказання для лікування метаболічного синдрому стовбуровими клітинами

До основних обмежень для трансплантації стовбурових клітин відносять наявність таких патологій:

• епілепсія;
• злоякісні пухлини;
• інфекції у гострій стадії;
• порушення згортання крові;
• вагітність та грудне вигодовування.

Щоб дізнатися, чи можна пройти терапію стовбуровими клітинами, залиште звернення на сайті або зателефонуйте в клініку Кулазер (068) 938-03-03. 

Скільки коштує лікування метаболічного синдрому стовбуровими клітинами

Ціна терапії залежатиме від кількості процедур та обсягу культивованих стовбурових клітин. Дізнатись повну вартість всього циклу лікування можна на консультації у лікаря в клініці Кулазер.

Вартість однієї процедури терапії стовбуровими клітинами – від 24 000 грн.

Часті питання про метаболічний синдром

Процедури, що можуть доповнити лікування метаболічного синдрому

Враховуючи широкий спектр проблем, пов’язаних із метаболічним синдромом, можна виділити найбільш затребувані серед пацієнтів процедури. Ці види терапії націлені на вирішення ускладнень захворювання:

1. Реабілітація після інсульту стовбуровими клітинами.
2. Активна підтяжка шкіри після схуднення.
3. Відновлюючі та загальнозміцнюючі крапельниці для імунітету.

Лікування метаболічного синдрому можна пройти в клініці Coolaser Clinic. Клініка розташована у Печерському районі за адресою вул. Коновальця, 32Б. Попередньо ви зможете отримати консультацію за телефоном (068) 938-03-03.

Джерела:

Mayo Clinic (медично-дослідницький центр)

HealthLine (медичний журнал)